vasjaletsyn

На хребті Кострича я вже бував одного разу, але тоді це було транзитом (йшов з Кривопільського преревалу через Костричу й Маришевську у Ґаджину). Цього разу випала нагода та можливість сумістити приємне з корисним. У якості приєного - святкування д.н.Любка (файного тернопільськольвівського хлопаки), а корисне - пройшовся хребетом Костричі.



Про початок мандрівки я вже писав тут http://vasjaletsyn.livejournal.com/22149.html . Поки писав цей пост то звіявся такий вітер, що вирішив не чекати доганяючих (вони надовго засіли у Ворохті) а йти самому на пол.Веснарка, де попередньо ми запланували місце збору.

Дорога з перевалу до пол.Веснарка (як і далі по-хребту) має червоне маркування, орієнтування не складне, набір висоти приблизно 350 м, відстань - приблизно 6 км, максимальна швидкість яку показав мій жпс 19,7 км/год :)

По-дорозі зустрів жительку одного з присілків Кривого Поля яка збирала гриби . На моє здивування розповіла, що "кинулись" білі гриби. Погутарив трохи з нею на життєві теми, розпитав про колибу на полонині та рушив далі.

За годину я вже сидів у добротній колибі. Приніс води, розпалив вогонь (у кострищі жевріли поліна - видно хтось зранку ще тут був), вибрав собі файний лежак і почав варити чаї для кумпанії яка по моїх підрахунках скоро мала вже прибути. Погодка була шальона (пасмурно+шалений вітер). Зварив чаї, навіть обварив костомаху, що завбачливо взяв до борщику.


Знудився.

Пішов на зустріч гоп-компанії. Пройшовши десять хвилин почув знайомі голоси бескидівців.

Ну а далі: чаї, пісні, бесіди, дарування подарунків, мінімум алкоголю, фотоклацання.




На другий день частина товариства (та, що приїхала автівкою ) повернулась назад, а шість сміливців пішли хребтом у Красник.


Сонце файно присвічувало (шкода, що тільки на Костричі, Чорногора ж була у хмарах), дорога йшла по полонинках. Неспішно, милуючись довкіллям приплентались до Ільців. Тут прересіли на маршрутку до Верховини, де заледве вблагали водія взяти нас "стояками" до Станіславова. Дві з половиною години їзди до Франківська - це шось з чимось. Водій час від часу давав нам відмашку біля постів ДАІ і ми синхронно присідали у проході маршрутки :)

Вокзал і домів!

ПеС. "Костриця - назва утворена семантичним шляхом від апелятива костриця "залом, товсті гілки, обрубки, обломки". Інші варіанти походження назви: у гуцулів костриця "хвіст у відьми (гострий)",костриця - "нижня частина крижів". (М.Габорак)
Ще пару фото тут http://picasaweb.google.com/vasjaletsyn/PalJkB#